Команда LinkedIn розпочала публічне тестування механіки, яка дозволяє користувачам позначати контент і коментарі як згенеровані нейромережами. Функція з'являється у випадаючому меню публікацій і напряму впливає на алгоритми видачі стрічки. Разом із цим платформа починає поступово зводити нанівець власні інструменти автоматичного створення текстів.
Скарги користувачів як датасет для алгоритмів
В інтерфейсі соцмережі розширили стандартне меню скарг під трьома крапками. Тепер там доступний пункт, що дозволяє надіслати сигнали про ймовірне використання генеративного ШІ. За словами директора з продукту LinkedIn Харі Шрінівасана, таке рішення викликане складністю чіткого академічного визначення поняття «slop». Межі беззмістовного або низькоякісного AI-контенту постійно розмиваються, тому платформа вирішила збирати розмітку безпосередньо від живої аудиторії.
Сигнали від користувачів підуть на навчання внутрішніх класифікаторів якості. Коли допис або коментар набирає критичну масу міток, система змінює пріоритет показу цього матеріалу в стрічках інших учасників.
Приватні плашки в аналітиці та відмова від кнопки «Enhance»
Розробники запевнили, що плашки не будуть публічними — автор не отримає відкритий «ярлик» на профіль. Натомість мітки відобразяться виключно у внутрішній аналітичній панелі автора. Це зроблено для того, щоб контентмейкери бачили, у який момент їхні публікації починають сприйматися аудиторією як штамповані або неприродні.
Паралельно платформа змінює вектор роботи з вбудованими ШІ-помічниками. Інструмент «Enhance post», який раніше дописував або повністю переписував текст за користувача, видаляється з інтерфейсу. На його місце ставлять інший модуль — звичайний коректор. Він виправляє орфографію та пунктуацію, але не змінює структуру й стиль написання.
Причини зміни підходу до автоматизації:
Падіння довіри до професійних зв'язків через засилля шаблонних коментарів.
Масовий автокоментинг, що імітує експертність заради прокачування профілів.
Знеособлення публікацій, що знижує час утримання реальних користувачів на платформі.
Конфлікт між впровадженням верифікації особи та безконтрольною генерацією сенсів.
Проблема автокоментингу та загальномережевий тренд
LinkedIn опинився у складній ситуації через власне форсування нейромереж у попередні роки. Впровадження асистентів для складання вакансій, відгуків та дописів призвело до того, що платформу накрила хвиля синтетичних відповідей. Спроба відновити людське спілкування стала вимушеним кроком, оскільки бізнес-мережа ризикує втратити цінність як майданчик для реального нетворкінгу.
Це крок у межах загального руху великих майданчиків проти засилля згенерованого сміття. Подібні обмеження та алгоритмічні фільтри вже перевіряються або працюють на інших платформах:
- Reddit активно оновлює правила щодо бот-сіток та AI-текстів у гілках.
- TikTok позначає та обмежує охоплення роликам із повністю синтетичним відеорядом та озвучкою.
- X впроваджує додаткові перевірки для зниження активності спам-ферм на базі LLM.
- Pinterest ріже видачу пінам із згенерованими зображеннями без відповідного маркування.
Підсумкова мета LinkedIn — залишити ШІ ролі технічних утиліт на зразок перевірки граматики чи перекладу, повністю заблокувавши спроби імітації людської присутності в коментарях та стрічці.
👉🏻 Щодня публікуємо найактуальніші новини арбітражу в Telegram-каналі «Новини Арбітражу».
Нема коментарів