Instagram та TikTok обігнали ТБ як джерела новин у США. За даними свіжої доповіді Reuters Digital News Report 2025, соціальні платформи вперше офіційно обійшли телебачення і навіть сайти новин.
Але головна деталь: все більше користувачів черпають інформацію не від ЗМІ, а інфлюєнсерів.
Соцмережі замість телебачення: нова точка входу в інфополі
Згідно з опитуванням 100 000 осіб з 48 країн, 54% американців отримують новини через соцмережі, а не через ТБ (50%) або сайти новин (48%).
Все частіше молодь дізнається про події через TikTok, Instagram та YouTube Shorts. І не зі стрічки новин — а від блогерів, стримерів, пабліків та мем-сторінок. Ця тенденція явно не обмежиться США — бачимо схожу картину в Європі, Латинській Америці та Азії.
Інфлюенсер = медіа. І це змінює правила гри
Зростає вплив персональних брендів — MrBeast, Джо Роган, стримери на Twitch, навіть ніші на кшталт YouTube-фінансів або TikTok-крипти стають джерелами новин.
В аудиторії знижується довіра до класичних ЗМІ, натомість міцнішає — до «своїх людей». І це вже впливає на громадську думку, політичні настрої та економічні рішення.
Можливості для арбітражу та медіа-баєрів
1. Новий ландшафт прогріву та авторитетів
Якщо користувач довіряє стрімеру або тиктокеру, він швидше клікне на рекомендацію від нього, ніж на банер від бренду. А значить, партнерка + інфлюєнсер = короткий шлях до прогрітого трафіку.
2. Горизонтальні джерела замість вертикальних
Люди все частіше дізнаються про нові продукти чи події «зі сторіс» або «з відео у Петі».
Навіть теми новин (економіка, фінанси, крипта) стають мемами, оглядами, реакціями.
Можливість: працювати не лише з блогерами, а й з мікромедіа, які ростуть у TikTok, Telegram та YouTube Shorts.
3. Відео та емоції — головний тригер
Контент стає все коротшим і швидшим. Аудиторія найчастіше дивиться, ніж читає.
Це підвищує цінність відео креативів, UGC, реакцій, нарізок – навіть у білих та сірих вертикалях.
Плюс, зростає потенціал для продуктових інтеграцій у стримах та коротких відео.
Ризики та виклики
Зростання дезінформації та маніпуляцій. Люди вірять інфлюєнсерам, навіть якщо ті не перевіряють факти. Це може створювати «мильні бульбашки» думок.
Генеративний ШІ та deepfake-відео. Вже зараз фейки стають все більш правдоподібними. Це б'є по довірі в інфополі, але відкриває поле для нативного маскування реклами.
Інфлюєнсери стають політичною силою. З урахуванням залучення молоді — цілком реально, що за кілька років політична реклама масово таргетуватиметься не на «канали», а на стримерів і тиктокерів.
Висновок
Інфлюенсери – це нові ЗМІ. І їхня вага в цифровому інфопотоці тільки зростає.
Для арбітражників та маркетологів це сигнал:
дивитися на трафік не через призму «майданчик — креатив»,
а як на екосистему довіри, емоцій та контексту.
І ті, хто навчиться працювати з цим — у 2025 році можуть обігнати конкурентів не кліками, а увагою.
👉🏻Слідкуйте за новинами в нашому telegram-каналі — Новини Арбітражу
Нема коментарів