В арбітражних командах досі поширена практика штрафів за факапи: не той офер, не туди залив, пропустив відкрут, не додивився аналітику і мінус у виплаті гарантований. З одного боку ідея логічна, помилки коштують грошей, отже, за них треба платити, але на практиці такі заходи майже завжди вбивають мотивацію і продуктивність співробітників замість прокачування їхньої уважності.
Якщо ви думаєте, що з вами такого вже точно ніколи не станеться і помиляються тільки дурні, рекомендуємо дочитати до наочних кейсів, які ми розібрали в цій статті. Навіть при уважній роботі прорахунки трапляються, а підтримання процесів вимагає не батога і пряника, а автоматизації. Розберемося чому штрафи — це глухий кут, і як уникнути факапів в арбітражі. Спойлер — сучасне ПЗ майже повністю усуває проблему типових помилок. Зібрали актуальну інформацію про останні технічні рішення і програми та готові поділитися нею з вами просто зараз.
Факапи — частина процесу, а не привід для штрафів
В арбітражі трафіку помилки неминучі. Чим більше тестів, кампаній і оферів, тим вища ймовірність промаху. Це не проблема конкретного медіабайєра, а особливість всієї моделі та роботи в арбітражі трафіку. Помилки медіабайєрів — невід'ємна частина експериментів, без яких не буває зростання, і важливо, як лідер команди на них реагує: фіксує й автоматизує чи карає й демотивує. За статистикою, у 27% випадків штрафи запроваджуються керівниками, щоб прищепити почуття відповідальності до виконуваної роботи, 25% щоб підвищити дисципліну і 24% щоб підвищити якість роботи. Компенсація збитків є метою лише 15% керівників.
Незважаючи на вищенаведені статистичні дані, штрафи в арбітражній команді — тупикова стратегія, а єдиний спосіб заощадити гроші та працювати без промахів — використовувати системний підхід.
Типові помилки в арбітражі: від людського фактора до забутих трекінгів
Помилки в арбітражі — не збій системи, а частина будь-якої робочої рутини. Особливо в динамічних командах, де темп, дедлайни і мультизадачність задають стиль роботи, а workflow медіабаїнгу дійсно високий. В умовах, коли кожен день це десятки запусків, тестів і перемикань між оферами, навіть найдосвідченіший байєр може забути базові речі. І це нормально! Головне не звинувачувати людину, а побудувати процес так, щоб унеможливити повторення помилки в майбутньому, адже мотивація працювати народжується з бажання самовдосконалення і критика з боку керівництва, навіть якщо вона об'єктивна, майже ніяк не впливає на результат.
Найчастіші факапи, які регулярно трапляються в арбітражі, можна виділити в єдиний список:
запуск без оновленого крео;
забутий редирект або клоака, неактуальне посилання;
злив на старий ленд;
невірно проставлені UTM-мітки;
розсинхрон у бюджетах;
вимкнені сповіщення та неналагоджений відкрут;
бан акаунту вночі без можливості зробити заміну.
Проблема всіх цих факапів не в тому, що байєр не впорався, а у відсутності системи, яка страхує від цих ситуацій.
Чому система покарань не працює
Штраф по суті безглузде списання грошей, оскільки відрахування відбувається вже після помилки, коли трафік злитий, бюджет пішов, дані втрачені. Він не вирішує корінь проблеми, ба більше, у команді з високою швидкістю ухвалення рішень і постійними тестами система покарань:
пригнічує ініціативу;
вбиває залученість;
збільшує страх помилитися і знижує інтерес до гіпотез;
призводить до вигорання, особливо на тлі постійного тиску;
демотивує найактивніших фахівців — вони просто йдуть.
Ефективний тімлід розуміє: завдання не ловити винних, а побудувати робочі процеси в команді арбітражу так, щоб навіть у разі помилки система не полетіла і недоліки можна було швидко усунути без критичних втрат. Інакше це не робочий запуск з перспективою профіту, а пастка для бюджету.
Автоматизація як рішення: як зменшити ризики без токсичної атмосфери
Карати — легко, але неефективно, адже робочі помилки в арбітражі часто пов'язані не з недбалістю, а з високим темпом роботи, мультизадачністю та відсутністю чітких термінів на виконання. Згідно з опитуванням на Work.ua, більшість українських працівників вважає премії та бонуси найкращим способом мотивації — так відповіли 67,2% опитаних, натомість штрафи та покарання мотивують лише 4,7% працівників.
У такому разі автоматизація — це не просто технічно зручне рішення, а реальний інструмент зниження втрат і створення середовища, де можна не боятися ймовірного факапу, а усунути його до того, як він принесе збитки.
Що можна і потрібно автоматизувати в баїнг-процесі
Що більше процесів зашито в систему, то менше ризиків, що людський фактор зіпсує запуск. Це не тільки економія часу, а й зниження навантаження на команду — байєри не думають про те, чи ввімкнули вони потрібний креатив або чи варто оновити посилання. Вони зосереджені на стратегії, а не на рутині. Ось що можна легко автоматизувати:
безпечний запуск кампаній за розкладом через Facebook Scheduled Posts або скрипти для TikTok і Google Ads;
моніторинг метрик через автоматичні сповіщення про відхилення, падіння CTR або CPA у Keitaro, RedTrack, Binom;
формування звітів у Google Sheets із даними з трекерів, BI або CRM;
оновлення креативів і лендінгів через шаблони посилань, лендінгів і автопублікацію через Git/CI.
Так, ПЗ коштує грошей, ті ж Keitaro, RedTrack або Slack-алерти можуть вийти в кілька сотень доларів на місяць. Але ці витрати не можна порівняти з втратами, які трапляються під час бану акаунта в п'ятницю вночі, втрати бюджету через бите посилання або зриву кампанії через просідання за метриками. Автоматизація в арбітражі окупається завжди — особливо коли трафік заливається на $10000+ на місяць.
Впровадження чек-листів і автоперевірок
Дехто звик сприймати чек-лист як папірець, де галочкою відмічають виконані завдання, але сучасні технології трансформували навіть його, пропонуючи зручні інструменти для відстеження статусу виконання завдання та фіксації досягнень. Notion, Trello, ClickUp — платформи у форматі чек-листів із позначками, коментарями та можливістю призначити відповідального за виконання конкретного завдання.
Чек-лист для байєра перед заливом може включати перевірку трекера, правильність крео, лімітів у джерелі, назви і структури посилань, працездатності редиректів і клоаки. Додатково можна використовувати Google Apps Script або Make для автоперевірки посилань і UTM-міток або зробити Telegram-бота, який перед запуском буде перевіряти через API статус облікового запису, кабінету, проксі та надсилати нагадування.
Правильна автоматизація процесів як ремінь безпеки: не рятує від усіх аварій, але захищає від більшості. Це дешевше, ефективніше і продуктивніше, ніж токсична система штрафів, яка не попереджає, а тільки карає.
Невдалі кейси через відсутність автоматизації
Ми зібрали кілька показових кейсів з досвіду рекламодавців і реальної арбітражної практики, де відсутність автоматизації зіграла свою роль. Ці приклади наочно ілюструють, як впровадження навіть простих рішень могло б замінити токсичний тиск на співробітників і позитивно вплинути на бізнес-процеси.
Кейс 1: провальний запуск онлайн-казино
Восени 2018 року компанія Alea (бренди Slots Million і Lady Lucks) запустила власну платформу у Великобританії. На старті було різке зростання валового ігрового доходу GGR ~€0.5 млн і реєстрація 2-3 тис. гравців, але вже починаючи з другого місяця показники GGR падали, незважаючи на зростання трафіку. У результаті до лютого 2019 сумарні збитки досягли €1.5 млн, і компанія була змушена назавжди закрити ці проєкти.
Основна проблема — bonus abuse: гравці масово використовували бонуси, не виконуючи умови відіграшу, і виводили гроші. Пізніше виявилося, що за схемою зловживання насправді стоять компанії. У Великій Британії є офіси, які набирають гравців спеціально для таких схем. По суті, це субнишева галузь iGaming.
У результаті собівартість залучення клієнта CAC становила 50-55 % від GGR — абсолютно нестійкий рівень, який призвів до банкрутства. Компанія просто не задумалася про автоматизацію контролю. Бонусну політику можна було б переглянути, щойно статистичні дані почали показувати неладне. Фрод-аналітика дала б змогу відстежувати непропорційні виграші, профілі поведінки та виставляти ліміти на гравців.
Кейс 2: вигорання без автоматизації під час заливу на УБТ гемблу
Тепер розглянемо ситуацію з відсутністю автоматизації саме з боку арбітражника. Було запущено УБТ-трафік TikTok на США з мінімальними витратами $300 і прибутком у $1638 на офері WildCasino за CPA-моделлю. Такого результату вдалося досягти всього за 1,5 місяця, проте за зовнішнім успіхом ховається жорсткий ритм ручної роботи: щодня довелося монтувати близько 30 креативів, заливати їх на 9 акаунтів з трьох телефонів, налаштовувати пристрої, проксі, VPN, вручну реєструвати пошти і використовувати віртуальні номери.
Протягом півтора місяців байєр тягнув увесь процес самотужки, але в якийсь момент зіткнувся з вигоранням — банально закінчилися сили. Саме на цьому етапі особливо гостро проявилася важливість автоматизації процесів. Автор сам усвідомив, що без делегування та систематизації працювати на обсязі неможливо, і почав прописувати бізнес-процеси для масштабування.
Як впровадити систему без саботажу з боку команди
Нова система, особливо автоматизована, часто сприймається як спосіб тиску та контролю, а тому викликає недовіру в команди. Але це не трекер екранної активності як у айтішників, а робочі рішення, які полегшують завдання, а не навпаки. Тому ключ до їхнього успішного впровадження без негативної реакції — показати користь, а не нав'язати контроль.
Як донести вигоду автоматизації
Програми автоматизації повинні подаватися як рішення для збереження нервів, часу та бюджету. Покажіть наочно, скільки грошей або годин було втрачено через банальну забудькуватість або пропущену подію в трекері, і як зміниться управління арбітражною командою в кращу сторону. Водночас слід окреслити чіткі рамки: автоматизація не замінює фахівця, його робота, як і раніше, важлива і потрібна: «бот нагадає», а не «бот зробить усе за тебе». Підключайте команду до процесу: нехай самі запропонують, що б їм було зручно автоматизувати. Використовуйте доброзичливий і знайомий інтерфейс, а не Excel з формулами.
Принцип «fail-safe»: зростання без постійного стресу
Fail-safe — це не просто техніка, а ціла культура, як мінімізувати ризики до їх перетворення на збитки. Система має не карати за помилку, а допомагати в її запобіганні, наприклад, вимикати рекламний кабінет у разі перевищення бюджету. Чек-листи, тригери, алерти — це не про контроль, а про зменшення навантаження на пам'ять і увагу. Що менше рутинних дріб'язкових завдань, то більше фокус на стратегії, тестах, масштабуванні. Якщо ви хочете, щоб команда прийняла автоматизацію — не робіть з неї диктатуру, дайте людям відчути, як вона полегшує їм роботу. Що менше страху помилитися, то вища швидкість зростання і нижча фрустрація, командна ефективність в арбітражі зростатиме на очах.
Висновок
Автоматизація — це не альтернатива довірі, а її продовження. Грамотно вибудувані процеси дають змогу знизити кількість факапів, не нагнітаючи атмосферу страху і штрафів. Це не про контроль заради контролю, а про те, щоб зробити помилки рідкісними, дешевими і безпечними. Поділися цією статтею з командою, якщо у вас ще штрафують за факапи — час змінити підхід!
Якщо ви хочете будувати сильну арбітражну команду, потрібно тестувати не тільки креативи, а й управлінські підходи. Команда, яка не боїться помилитися, точно здатна масштабуватися, і ключ до цього — поєднання прозорих чек-листів, автоматизації та культури, в якій контроль дорівнює турботі, а не тиску. Поки одні штрафують за забутий трекер, інші економлять десятки тисяч просто тому, що їхня система не дає змоги помилитися.
ТОП-5 факапів, які легко вирішуються автоматизацією
1. Пропущений запуск кампанії. Байєр забув запустити РК у потрібний час або не активував потрібні адсети.
Такої помилки допоможе уникнути використання планувальників завдань у Notion або Trello з нагадуваннями, Make або Zapier для автозапуску або перевірки статусу кампаній. Telegram-бот із нагадуванням «Перевір статус РК через 30 хв» спрацює ще оперативніше.
2. Відвалився трекінг або мітки. У статистиці нуль даних, тому що не поставлено UTM або трекер відвалився.
Налаштування перевірки цілісності посилань через скрипти в Google Sheets повністю усуне проблему. Автоматичні повідомлення в Keitaro, RedTrack або Binom, Slack-повідомлення про падіння трафіку, відсутність конверсій або інші аномалії дадуть змогу не пропустити важливу інформацію.
3. Помилки в бюджетах. Замість $100 поставили $1000, або не обмежили денний відкрут.
Make/Zapier з перевіркою лімітів перед запуском і щоденними звітами — мастхев у такому разі. Використання шаблонів запуску з лімітами, затвердженими через чеклист у Notion. Telegram-бот із повідомленням про перевищення бюджету теж не завадить.
4. Невірні креативи або ленд. У роботу пішло не те крео або лендінг, використовували старий преленд.
Узгодження креативів і прелендів через Notion-базу або Slack-бота має стати обов'язковим етапом. Виконайте попередній чек через Keitaro або власний валідатор посилань, має вилітати алерт при спробі запуску застарілого матеріалу.
5. Пропущені відхилення і блокування. Байєр не помітив відхилення і офер добу стояв на стопі.
Налаштування автосповіщень у Telegram/Slack про статус кампаній дасть змогу не допустити факапу. Інтеграція кабінетів з Google Sheets, а також внутрішні дашборди з алертами щодо відхилень/банів допоможуть працювати в джерелах із жорсткою модерацією.
Заглядайте в наш основний telegram-канал, в якому ви зможете знайти ще багато цікавої інформації про класні кейси, схеми та зв'язки. А якщо вам цікаві найсвіжіші та найактуальніші новини з області арбітражу трафіку, то ви точно оціните наш канал новин!
Нема коментарів